Чорний сніг
Ви бачили десь чорний сніг?
А я уже бачити можу.
Ступила на пекла поріг
Й зійти уже з нього не можу.
Цей сніг, то жахливе видіння,
Так плачуть святі небеса,
Це муки їх вічні, горіння
У пеклі підземнім стиха.
Ви, люди, усі одинакові,
Всі бачите тільки одне.
У тихому слові пророковім
Ви чуєте тільки святе.
Ви скажете, що в мене дах
Похилився і от-от впаде.
Подивіться лиш знизу уверх
І побачите трішки не те.
Всі ми бачимо тільки обгортку,
Але глибше заглянути слід.
Треба ніби відкрити коробку,
Розтопити у серці ввесь лід.
Всі ми бачимо сніг чисто білим,
Та погляньте лише догори.
І тепер він уже темно-сірий
Поміж темного людства і тьми.
Чорно-сіро і темно-холодний
Він летить до моєї щоки.
І колючим здається, немовби
Хмурі постріли злої війни.
Ті сніжинки якісь песимісти
І летять неохоче кудись.
Вони, так як я - реалісти
І в загальному схожі є ми.
Ці сніжинки людей пощипають
За обличчя їх злі, лицемірні.
Через те, що в них серця немає,
І безмежно вони всі наївні.
Але люди немовби не чують
Заклик снігу для кращих життів.
Ці злі люди усе ігнорують,
Лиш будь-ласка, не будь таким ти
2018-04-02 19:09:10
1
0