Істина

Юлія Ципляк

Білий ріже очі. Чому? Бо білий - чистота, віра, світло, свобода, недоторканість - Істина. Мабудь, у погляді забагато чорного, який покривається, пронизується та нещадно вбивається білим, завдаючи того незвичного болю, невідомих страждать, неминучої втоми. Білий ріже вени. Чому? Бо білий - пігулки, білий - ліки, хірургічний ніж. Напевно, у крові забагато смоли зі сторонніх тіл, забагато токсинів і запалених клітин. Білий ріже слух. Чому? Бо білий - досконалість, бездоганність і гармонійність. Можливо, у думках забагато дисонансів, забагато суперечок і провокацій. Білий ріже плоть. Чому? Бо білий - дух, білий - незримість, незбагненність, які просочуються крізь полотно зовнішнього каркасу. Білий розповсюджується в просторі, заповнює собою Всесвіт і горить небаченим світлом. Білий ріже очі. Чому? Бо білий - чистота, віра, світло, свобода, недоторканість - Істина. 16.09.2022 Фото: Ю. Ципляк

2022-11-30 08:19:35

2

0

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4926

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

1588