Відтята
Я була з тобою єдина, Я була з тобою сама. Мить між нами під сонцем зірветься, Мить зірветься - настане весна. Потім вибухне ріжуче світло, Очі виколе променів скло. Нас розтрощить, розвіє, покине Наше спільне з тобою крило. Я була для тебе, мов тіло, Я була тілом - ніби твій дім. Шкіру здерли, мов стіни; і діри У відтятій тепер голові Болем крикнуть і в ній відгукнуться, Болем стихнуть, розгнівавши плач. На відтятій по колу замкнуться Сльози, кров від любові невдач. 03.08.2022
2022-11-21 14:58:51
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
🔥Шикарно🤩
Відповісти
2022-11-21 18:39:23
1
Юлія Ципляк
@Сандра Мей щиро дякую, Сандро! ❤
Відповісти
2022-11-21 19:22:27
1
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3119
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2190