Відтята
Юлія Ципляк
Я була з тобою єдина, Я була з тобою сама. Мить між нами під сонцем зірветься, Мить зірветься - настане весна. Потім вибухне ріжуче світло, Очі виколе променів скло. Нас розтрощить, розвіє, покине Наше спільне з тобою крило. Я була для тебе, мов тіло, Я була тілом - ніби твій дім. Шкіру здерли, мов стіни; і діри У відтятій тепер голові Болем крикнуть і в ній відгукнуться, Болем стихнуть, розгнівавши плач. На відтятій по колу замкнуться Сльози, кров від любові невдач. 03.08.2022
2022-11-21 14:58:51
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
🔥Шикарно🤩
Відповісти
2022-11-21 18:39:23
1
Юлія Ципляк
@Сандра Мей щиро дякую, Сандро! ❤
Відповісти
2022-11-21 19:22:27
1
Інші вірші поета
Нарешті Hic jacet Зав’яжи мені очі Я, мов з ламкого дуже скла
Інші поети
Екатерина Арлей
@Katherine_morningstar
MARI
@marsikitsme
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16831
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3519