Nymphaéa
На поверхню спливають вени, Я відчуваю їх під ніжним дотиком пальців. Вони яскраві на фоні безбарвної шкіри, Вони гарячі на тлі змерзлих серцем блукальців. На поверхню спливають розмиті картини, Забуті спогади й стислі хвилини. Вони - мов тьмяні нитки павутини, Вони - прогнилі у морі перлини. На стелі зростає із мохом латаття - Білява Nymphaéa з листками прокляття. Вологі істоти, небачені оком, Вбивають повільно німим поцілунком. 20.08.2022 *Виноска* Nymphaéa (Німфея) - латинська назва латаття.
2022-11-23 17:41:00
0
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2410
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1567