Привіт!
(UA version) Привіт! Я пишу тобі з краю снів, Тут чарівно, тобі би сподобалось В краї мрій, де багато дощів, В краї, що від печалі позбавлений. Я пишу, все зі мною гаразд. Я не плачу - радію тут людям, Що живуть поруч. День кожен раз Для них свято в неділю й у будні. Уявляєш, зустріла його - Того хлопця, що біг на червоний. Він не має вже ран і чоло В нього ціле, лиш здерті долоні. Так, я дійсно тут краще живу, Тільки зраджує пам‘ять частіше. Я не можу згадати добу, Що пройшла, лиш ім‘я твоє тішить. Ти пробач мені, справді, пробач За суцільні образи, незгоди, За вразливі насмішки пробач, За любити нездійснені спроби. Відчувати не можу давно Ні емоцій, не змін у погоді, Та радію, що ти всеодно Маєш силу в собі для свободи. Ні, не плач хоч тепер, заспокойся, Я все бачу, та тільки вві сні, Адже поруч з тобою і досі, Хоч цього й не помітно в пітьмі. 07.12.2022
2023-12-02 11:17:00
0
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4793
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1615