Під склепінням
Розфарбовані очі тугою І на мить лиш заплющені сни. Затавровано в серці жагою Мати вдячність й любов назавжди. Серед бруду незламного світу, У самих його витоках - мир. Повертаюсь назад на орбіту, Щоб намацяти орієнтир. У страху божевільного світу Є геть інший до витоку шлях - Без ненависті, злоби та гніту, Що лежить не в морях і полях. Між неволі рабів і лакеїв Є свобода, незнана царям, Бо не кесар колись її склеїв І побачити всім дав очам. Над небесним покровом пожежі Та земним смертоносним вогнем Є встановлені розума межі, Що розширяться лиш одним днем. Під склепінням збереться єдино, Врятувавшись від люті, народ, Він чекатиме свята спокійно Та найкращу з усіх нагород. Якщо маєш життя - неодмінно Можеш втратити миттю його, Але той, хто існує нетлінно, Повертає до нього свого. 08.06.2022
2022-11-21 14:42:43
2
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2261
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3103