Ти - єдина, кого я люблю
У холодному подиху ночі Було чутно ледь теплі вуста, Із яких виринали дівочі Найгарніші, що є, імена. Ти замовк, не звернувшись до мого, Підійшов і лиш прошепотів: «Милозвучні усі, та до твого Я звертаю свій вогник світил І очей добрих, люблячих сяйво, Ніжні руки до тебе тягну, Щоб відкинути пасмо русяве. Ти - єдина, кого я люблю!» 21.01.2022
2022-01-22 08:23:51
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Дуже класно і атмосферно🌟
Відповісти
2022-01-22 21:25:07
Подобається
Юлія Ципляк
Відповісти
2022-01-22 21:32:19
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3330
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2708