Між ребер
Вона прикрашала шрами квітками,
На очі чіпляла від них пелюстки,
Вінок у волоссі носила з зірками,
Який полюбляли весняні пташки.
Вона замість слів радше буде мовчати,
Лиш інколи всім розливаючи спів.
Їй краще було на каміннях писати
І слухати вітер, що ледь шепотів.
Вона на долонях вирощує листя
Та в’є замість крові у венах стебло.
Руками в обіймах між ребер сплелися
Вразлива любов і тендітне тепло.
Вона свої рани ховає у хвилях,
Лишає між хмарами в небі все зло,
Збирає від серця шматочки на шпилях,
А вдома лікує розтяте крило.
Все тіло знівечене й дуже слабке,
Але поміж ребер сплелися в обіймах
Тендітна любов і бажання крихке
Не стати убитою в зібганих війнах.
25.05.2022
2022-11-21 14:46:06
2
0