Постріл
Юлія Ципляк
Вдих. Видих. Постріл. Пряме попадання в постіль, У спокій, у мир, підсвідомість. Непрохані стукають гості У двері. За ними нікого. Хтось вистрелив. Клич допомогу! Вдих, видих Останній чи перший? Ця куля під шкірою в тілі, Ця куля під ребрами в серці, Вона між тканиною в дірці. Вдих-видих. Ти вмер/народився? Зі страхом застигло обличчя. Пече полином піднебіння. Металом у роті спинився Біль, розпач і слово «людина», Яка виживає не вперше, Яка й далі дихає, вмерши. Вдих-видих Останній чи перший? Не час бути членом завершень! Не час будувати некрополь. Хай кожен з тих, хто не второпав Побачить незламність, хоробрість. Не йди в бездіяльність, натомість Живи! Нехай вдих буде кволим, Але переможним і повним! 15.10.2022
2022-11-23 18:09:56
1
0
Інші вірші поета
Червоні стіни Під склепінням Погляд Додому
Інші поети
Gamila
@mariam_wael_2evw
Romalian
@Romalian
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5593
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2160