Постріл

Юлія Ципляк

Вдих. Видих. Постріл. Пряме попадання в постіль, У спокій, у мир, підсвідомість. Непрохані стукають гості У двері. За ними нікого. Хтось вистрелив. Клич допомогу! Вдих, видих Останній чи перший? Ця куля під шкірою в тілі, Ця куля під ребрами в серці, Вона між тканиною в дірці. Вдих-видих. Ти вмер/народився? Зі страхом застигло обличчя. Пече полином піднебіння. Металом у роті спинився Біль, розпач і слово «людина», Яка виживає не вперше, Яка й далі дихає, вмерши. Вдих-видих Останній чи перший? Не час бути членом завершень! Не час будувати некрополь. Хай кожен з тих, хто не второпав Побачить незламність, хоробрість. Не йди в бездіяльність, натомість Живи! Нехай вдих буде кволим, Але переможним і повним! 15.10.2022

2022-11-23 18:09:56

Інші вірші поета

Між ребер Killed rue ... Правда

Інші поети

Shoon Oo

@shoon_shoon

사구 호랑이

@dinka_didi

Володимир Мельник

@MelnykW

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1779

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1294