Постріл

Юлія Ципляк

Вдих. Видих. Постріл. Пряме попадання в постіль, У спокій, у мир, підсвідомість. Непрохані стукають гості У двері. За ними нікого. Хтось вистрелив. Клич допомогу! Вдих, видих Останній чи перший? Ця куля під шкірою в тілі, Ця куля під ребрами в серці, Вона між тканиною в дірці. Вдих-видих. Ти вмер/народився? Зі страхом застигло обличчя. Пече полином піднебіння. Металом у роті спинився Біль, розпач і слово «людина», Яка виживає не вперше, Яка й далі дихає, вмерши. Вдих-видих Останній чи перший? Не час бути членом завершень! Не час будувати некрополь. Хай кожен з тих, хто не второпав Побачить незламність, хоробрість. Не йди в бездіяльність, натомість Живи! Нехай вдих буде кволим, Але переможним і повним! 15.10.2022

2022-11-23 18:09:56

Інші вірші поета

Прощення Волосся Я, мов з ламкого дуже скла Nymphaéa

Інші поети

Danny

@danny_o91s

Тома Ерёмина

@shy_playwriter

Lucian J. Sources

@lucianj_sources

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1723

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1781