Останній день
Осінь добігає свого кінця. Останній день. Я боюсь, що не встигну ще надихатись тобою, Викопною смолою, Її майже не залишилось. Ти змінюєш колір з янтарно-жовтого - омани - на блакитно-білий - колір очей, Який я бачила навіть крізь пелену завжди зімкнутих вій під дощем. Ти вже не боїшся, відкрившись відверто, щиро, Для мене надто тонко й надто натхненно. Ніби по лезу, ніби по краю Ступаєш, танцюючи палко, вправно. Чи невже ці зміни на щось більш краще? На щось нове й ще зовсім для всіх неосяжне? Незбагненне? Танцюй же далі, а я дивитимусь на тебе У світлі, ба навіть у темряві. Твого світла тепер вистачить на те, щоб замінити всі несправні ліхтарі. Танцюй далі, сяйво, щоб зігріти ногами землю в грудні-лютому... і мене. Будь ласка, зігрій мене. Твоєї сили вистачить на Всесвіт, тільки вір у це. Мені здається, ти зараз єдиний ліхтар, Що світитиме, навіть коли Всесвіт помре, Коли після криків він нарешті замовкне. Чи замовкнеш ти, невідома доле? Ніколи! Чуєш, ніколи не затуляй руками пельку - Волай, коли рани, страждай, коли спека. Не дозволяй світові давити на тебе згори - Будь світом, аби тиснути на нього, бо це не він тебе врешті створив. Танцюй далі, сяйво, нехай під ступнями волають разом іскри. Ти давно цього прагнула, знаю, тому йди далі, далі, поки дорога не мерзне, Бо настане зима Вже завтра. Але я знаю, ти встигнеш Відтанцювати так, аби ще на літо твого "люблю" залишилось. Осінь добігає свого кінця, А я ще не визначилась, Чи готова відпустити цей останній день, Аби дивитися Всю зиму на спільний танець живих І, на жаль, уже мертвих людей. 30.11.2022
2022-12-01 23:37:40
4
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11955
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3324