Останній день
Осінь добігає свого кінця. Останній день. Я боюсь, що не встигну ще надихатись тобою, Викопною смолою, Її майже не залишилось. Ти змінюєш колір з янтарно-жовтого - омани - на блакитно-білий - колір очей, Який я бачила навіть крізь пелену завжди зімкнутих вій під дощем. Ти вже не боїшся, відкрившись відверто, щиро, Для мене надто тонко й надто натхненно. Ніби по лезу, ніби по краю Ступаєш, танцюючи палко, вправно. Чи невже ці зміни на щось більш краще? На щось нове й ще зовсім для всіх неосяжне? Незбагненне? Танцюй же далі, а я дивитимусь на тебе У світлі, ба навіть у темряві. Твого світла тепер вистачить на те, щоб замінити всі несправні ліхтарі. Танцюй далі, сяйво, щоб зігріти ногами землю в грудні-лютому... і мене. Будь ласка, зігрій мене. Твоєї сили вистачить на Всесвіт, тільки вір у це. Мені здається, ти зараз єдиний ліхтар, Що світитиме, навіть коли Всесвіт помре, Коли після криків він нарешті замовкне. Чи замовкнеш ти, невідома доле? Ніколи! Чуєш, ніколи не затуляй руками пельку - Волай, коли рани, страждай, коли спека. Не дозволяй світові давити на тебе згори - Будь світом, аби тиснути на нього, бо це не він тебе врешті створив. Танцюй далі, сяйво, нехай під ступнями волають разом іскри. Ти давно цього прагнула, знаю, тому йди далі, далі, поки дорога не мерзне, Бо настане зима Вже завтра. Але я знаю, ти встигнеш Відтанцювати так, аби ще на літо твого "люблю" залишилось. Осінь добігає свого кінця, А я ще не визначилась, Чи готова відпустити цей останній день, Аби дивитися Всю зиму на спільний танець живих І, на жаль, уже мертвих людей. 30.11.2022
2022-12-01 23:37:40
4
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4083
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1677