Прірва
Юлія Ципляк
Коли я бачу тінь в твоїх очах, Я завмираю вмить, згадав про страх, Що так давно проріс в моєму серці. Я бачу його скрізь в німих люстерцях. І неможливо дихати тепер, Коли всі води висохли з озер, Коли ти душу випив без остатку, Коли нема кінця вже і початку, Я падаю у прірву, мов свинець І в мить оцю я зводжу нанівець Усі ті дні і ночі до світання, В яких мені співав ти про кохання. 14.11.2020
2021-01-08 17:59:00
5
0
Інші вірші поета
Бог Прощення Nymphaéa Крок
Інші поети
Юля
@illogical
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3476
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4819