Прірва
Коли я бачу тінь в твоїх очах, Я завмираю вмить, згадав про страх, Що так давно проріс в моєму серці. Я бачу його скрізь в німих люстерцях. І неможливо дихати тепер, Коли всі води висохли з озер, Коли ти душу випив без остатку, Коли нема кінця вже і початку, Я падаю у прірву, мов свинець І в мить оцю я зводжу нанівець Усі ті дні і ночі до світання, В яких мені співав ти про кохання. 14.11.2020
2021-01-08 17:59:00
5
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3521
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2581