Твердь
Юлія Ципляк
Змивала руки з крові, Подряпані, обдерті. Змивала очі кволі. Стікали ззовні вени. Зв‘язала плоть бинтами - Просякнули проваллям. За грішними ділами Немає існування. У тілі не знайдеться Глибинного «люблю», В його проваллях подих Дорівнює нулю. Коли воскреснеш, друже, Борися все одно, Бо дух в тобі єдиний, Життя лиш - полотно. Ти зможеш раз за разом Змінити колір й тон, А дух в тобі єдиний, Не втрать своє ядро. І буде знову вибір: Життя чи врешті смерть. Скажи, молю, «Спасибі!», Коли ступнеш у твердь. 13.01.2023
2023-12-02 11:27:03
0
0
Інші вірші поета
Чому всі підлітки...? Свічках Між ребер Я, мов з ламкого дуже скла
Інші поети
Gloria Jason
@GloriaJason69
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2251
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12328