Моя надія
Моя надія серед краху, Як промінь сонця, велич хмар. Врятуєш враз мене від жаху, Розвіявши усіх примар. Моя комета, впавша з неба, Я загадала на тобі, Щоб через рай і кола пекла З тобою ми могли пройти. Моя мотузка у безодні, Мій порятунок і мій скарб, Тепло у зими ти холодні, Яскравість, навіть, темних фарб. Ковток води та крапля крові, В тобі усе: й життя, і смерть. Ти поєднання всій любові, Що лиш існує в світі геть. Моя ти мрія, заклик жити, Дар Божий, ласка від небес. Ти можеш легко розпалити Вогонь, що відібрав в нас Зевс. Моя надія серед краху, Мій промінь сонця, велич хмар. Мій провідник на моїм шляху І мій у темряві ліхтар! 25.07.2021, 3:15
2021-07-25 10:30:56
4
0
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8570
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1536