Моя надія
Моя надія серед краху, Як промінь сонця, велич хмар. Врятуєш враз мене від жаху, Розвіявши усіх примар. Моя комета, впавша з неба, Я загадала на тобі, Щоб через рай і кола пекла З тобою ми могли пройти. Моя мотузка у безодні, Мій порятунок і мій скарб, Тепло у зими ти холодні, Яскравість, навіть, темних фарб. Ковток води та крапля крові, В тобі усе: й життя, і смерть. Ти поєднання всій любові, Що лиш існує в світі геть. Моя ти мрія, заклик жити, Дар Божий, ласка від небес. Ти можеш легко розпалити Вогонь, що відібрав в нас Зевс. Моя надія серед краху, Мій промінь сонця, велич хмар. Мій провідник на моїм шляху І мій у темряві ліхтар! 25.07.2021, 3:15
2021-07-25 10:30:56
4
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4411
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2646