Моя надія
Моя надія серед краху, Як промінь сонця, велич хмар. Врятуєш враз мене від жаху, Розвіявши усіх примар. Моя комета, впавша з неба, Я загадала на тобі, Щоб через рай і кола пекла З тобою ми могли пройти. Моя мотузка у безодні, Мій порятунок і мій скарб, Тепло у зими ти холодні, Яскравість, навіть, темних фарб. Ковток води та крапля крові, В тобі усе: й життя, і смерть. Ти поєднання всій любові, Що лиш існує в світі геть. Моя ти мрія, заклик жити, Дар Божий, ласка від небес. Ти можеш легко розпалити Вогонь, що відібрав в нас Зевс. Моя надія серед краху, Мій промінь сонця, велич хмар. Мій провідник на моїм шляху І мій у темряві ліхтар! 25.07.2021, 3:15
2021-07-25 10:30:56
4
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2236
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2450