Вістря
Юлія Ципляк
Розтинаючи час на «до» й «після», Людство ніби заточує вістря, В своє ж серце встромляє, щоб кров Пролилася, а з нею й любов. Розбиваючи шлях і дорогу, Людство нищить свою ж перемогу. Людство гине в своїх же руках І за страхом породжує страх. Пробиваючи рани в тілах, Людство тисне ножі в кулаках І ховає за спиною зброю, Воно йде на всіх інших з війною. Розстібаючи куртку добра, Людство робить, на жаль, це дарма Й залишає лише на собі Черству душу, що тоне в журбі. 17.05.2022
2022-11-21 14:33:19
1
0
Інші вірші поета
Швидко виростають діти На папері Рояль Останній день
Інші поети
EightNoAme
@EightNoAme
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2357
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14105