На папері

Юлія Ципляк

«Я тебе кохаю» тане в думці, «Я тебе кохаю» й на папері. Ці слова, напевно, як безумці, Що стрибають у всілякі двері. Ти - причина смутку та печалі, Мій невдалий вибір, ти - брехня. Чи твоя душа давно зі сталі, Чи жадає зцілення щодня? У квартирі стіни з твоїх фото, У блокнотах очі та вуста, Я малюю й пасма твої злото І вдихаю з них усе життя. Що б робила, поруч як не стане, Як писала б «Я тебе люблю»? Та дізналась - серце тьмяно в‘яне Й лиш кричить: «Я, ні, не відступлю!» «Я тебе кохаю» тане в думці, Шмат паперу плаче за кутком Десь далеко, скручений по струнці. Він для мене був моїм ковтком… Я тебе кохаю безсумнівно, Ти, напевно, зовсім мене ні. Як же не довіритись наївно Цій відверто схованій брехні? Слово недотримане згасає І в моїй нестерпній голові Все одно лиш дужче тільки грає, Реченням пульсуючи в крові. Ніжний дотик я не забуваю, Рідний погляд навіть звіддаля. Знай, тебе за все я пробачаю: Й за образи, й втечі з корабля. «Я тебе кохаю» на папері, Він уже, на жаль, не полетить У твої закриті фальшю двері, Але в серці правду шепотить. 08.06.2022

2022-11-21 14:38:44

2

0

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

16445

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2460