Я, мов з ламкого дуже скла
Юлія Ципляк
Я, мов з ламкого дуже скла, В твоїх долонях опинилась. Ледь своє серце зберегла, Щоб з ним до тебе уклонилась. Тримай мене, прошу, тримай, Щоб я під вітром не зломилась, Але сильніше не стискай, Щоб у руках не розкришилась. 18.12.2021
2021-12-25 15:57:21
1
0
Інші вірші поета
Між ребер Вістря Привіт! Додому
Інші поети
Rocqueville
@rocqueville_99
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4238
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1866