"Бути чи не бути..."
Андрій Сидорець
Ех, любов моя не знає меж, Але не вийде вона за берег серця. Не знаю, чи любиш ти мене теж, Та, сподіваюсь, у душу свою відчиниш мені дверці. Я так довго думав: "Бути чи не бути"... Ні! О, як хочу тебе я забути... А може, сказати? Підійти - не мовчати?! А що, як вона скаже "Ні"?..
2018-10-22 19:17:42
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Андрій Сидорець
щиро дякую, приємно чути такі слова від поета такого рівня 😄🤗
Відповісти
2018-10-25 18:43:08
Подобається
Андрій Сидорець
я і не збирався. Як раз підуть канікули, багато вільного часу, то, може, будуть вірші й більш продумані. До того ж, такі слова не можуть не запасти в серце💓
Відповісти
2018-10-25 18:47:52
Подобається
Інші вірші поета
Не грайтесь, люди, з сьомою печаттю Життя. Графік. Траур Сповідь почуттів Боюсь я прийнятим до тебе бути...
Інші поети
ann a
@laccanelle
Julia K
@yy_mistress
Ден Щусь
@apocalipt_b
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1332
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2926