Не грайтесь, люди, з сьомою печаттю
Андрій Сидорець
Кожного дня маю усмішку я, Не покидає мене вона ні на мить... Для людей я з нею в обіймах міцних, А в реаліях хочу її застрелить. А все через що? Дурний? Мо, без тями? Ні, просто серце пішло до людей, Що своїми пустими каяттями Викликали абсурду повний апогей. І з-поміж цих пустих відголосків душі, Що каяттям хочуть вийти до Бога, Люди собі ж роблять круті віражі На шляху прямої життя дороги. І чому ви просто не можете мовчать? Вас не лякають сім ангелів помсти? У Бога в руках уже сьома печать! І зламати її Бог може просто... Скільки до успіху вам потрібно кроків, Щоб нарешті тиснути "початок"? Але ж з попелу минулих років Чотири вершники уже повстало...
2018-12-29 21:18:44
7
0
Інші вірші поета
Янголи в білих халатах. Люстерце у серці Оптимізм Життя. Графік. Траур
Інші поети
Remezan Mametgurbanow
@remezan_mametgurbanow
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3394
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5652