Не грайтесь, люди, з сьомою печаттю

Андрій Сидорець

Кожного дня маю усмішку я, Не покидає мене вона ні на мить... Для людей я з нею в обіймах міцних, А в реаліях хочу її застрелить. А все через що? Дурний? Мо, без тями? Ні, просто серце пішло до людей, Що своїми пустими каяттями Викликали абсурду повний апогей. І з-поміж цих пустих відголосків душі, Що каяттям хочуть вийти до Бога, Люди собі ж роблять круті віражі На шляху прямої життя дороги. І чому ви просто не можете мовчать? Вас не лякають сім ангелів помсти? У Бога в руках уже сьома печать! І зламати її Бог може просто... Скільки до успіху вам потрібно кроків, Щоб нарешті тиснути "початок"? Але ж з попелу минулих років Чотири вершники уже повстало...

2018-12-29 21:18:44

Інші вірші поета

Може, все ж? Оптимізм Нізвідки в нікуди Доля в монеті: чи "Орел" полетить?

Інші поети

Sarah Bouzidi

@saraaah

Vasylynaa

@vasylyna0qw

Sarang Luxeu

@sarang_luxeu

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

2407

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1075