Не грайтесь, люди, з сьомою печаттю
Кожного дня маю усмішку я,
Не покидає мене вона ні на мить...
Для людей я з нею в обіймах міцних,
А в реаліях хочу її застрелить.
А все через що? Дурний? Мо, без тями?
Ні, просто серце пішло до людей,
Що своїми пустими каяттями
Викликали абсурду повний апогей.
І з-поміж цих пустих відголосків душі,
Що каяттям хочуть вийти до Бога,
Люди собі ж роблять круті віражі
На шляху прямої життя дороги.
І чому ви просто не можете мовчать?
Вас не лякають сім ангелів помсти?
У Бога в руках уже сьома печать!
І зламати її Бог може просто...
Скільки до успіху вам потрібно кроків,
Щоб нарешті тиснути "початок"?
Але ж з попелу минулих років
Чотири вершники уже повстало...
2018-12-29 21:18:44
7
0