Доля в монеті: чи "Орел" полетить?
Андрій Сидорець
Якби це все було так просто: Хто вірить, той своє знайде... Тоді чого люди стрибають з мосту? Віра у них загубилася де-інде? І вже щастя не світить тією зорею, Що колись осіяла тьму. І зараз залежить все від монети: Орел - лечу, решка - стою. Лиш ті, що йдуть, Мають віру дійти. Таких не ждуть, Для таких зачинені світи. Вони відрізняються лиш тим, Що діють, Коли у очах суспільства... Лиш мрія. І мрія розбилась в тріски, Побачивши "Орел" на монеті. І викинув усіх проблем огризки, Крім однієї: уже накрили без мене фуршети. І якась крихітка стукається в серці, (Цікаво, хто це взагалі така?) А це той проміть після смерті, Що служить в якості морського ліхтаря. ___________________ Відповідь до https://www.surgebook.com/ashannia/poem/tak-radisno-sogodni-na-dushi
2018-11-23 20:38:22
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Сніданок з Едемом
Нарешті дочекався)
Відповісти
2018-11-23 20:39:52
1
Андрій Сидорець
@Сніданок з Едемом так, щось я затримався з віршами. Просто ця сіра маса все більше хоче мене з'їсти. Уже й емоції не ті, і решта слів чекають не мене
Відповісти
2018-11-23 20:41:13
2
Андрій Сидорець
@Сніданок з Едемом дякую за таку реакцію, приємно)
Відповісти
2018-11-23 20:41:38
1
Інші вірші поета
Життя. Графік. Траур Сповідь почуттів Люстерце у серці Кожен портрет має свій фон
Інші поети
Alvinaaa18 F
@Alvinaaa18
invisible_girl
@invisible_girl
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1453
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1481