Кожен портрет має свій фон
Андрій Сидорець
Кожен портрет має свій фон: В когось там величає грифон. Хтось має нрав до людського: Зображає там він себе, та малого. Та є і ті, хто, бравши пастель, Зображують там пейзаж пустель. Жовтий, оранжевий, світло-гарячий. Таке не побачить хіба що незрячий. Хоча... Чи потрібно бачити те, Від чого застерігали в Євангеліє? Пустка в душі - чим же її набити, З якої ноги туди треба ступити? Місця багато, часу - вагон, Але ж таким місцем зовуть полігон. Вистріли, вибухи тут лише чути, Та хто творець такої отрути?... І в самому центрі цього пустиря: Чорна, піщана душа не жива.
2018-10-25 19:49:42
6
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Сніданок з Едемом
@Андрій Сидорець сьогодні прокинувся і чомусь згадав цей вірш. Заходжу в додаток, а він схоже читається)
Відповісти
2018-10-26 05:11:06
1
Андрій Сидорець
@Сніданок з Едемом ну от, тепер думаю, що сплагіатив таку форму😄
Відповісти
2018-10-26 05:12:02
Подобається
Сніданок з Едемом
@Андрій Сидорець 😂 на світі мільйони подібних віршів, не переймайтеся на рахунок цього 😀
Відповісти
2018-10-26 05:14:26
1
Інші вірші поета
Життя. Графік. Траур Нізвідки в нікуди "Бути чи не бути..." Може, все ж?
Інші поети
Вікторія
@viktoriya_kiselova
Red Blue
@redAndblue
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
Nora
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
45
3
5919
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2669