Напишу...
Андрій Сидорець
Напишу я вірш про море, Про черепашку, сонце, пляж, Яке життя було б без горя, Яким світлим був пейзаж. Напишу про ліс осінній, Про джерело з-під камінця. І про розвалені будівлі, Про початок без кінця... Напишу про браму часу, Про пелену століть над нами. Про материнські карі очі, І про війну між ворогами...
2018-11-02 14:07:15
14
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Сніданок з Едемом
@Андрій Сидорець вже сумно (
Відповісти
2018-11-02 14:13:33
Подобається
Андрій Сидорець
@Сніданок з Едемом шото я перестарався з негативом😅
Відповісти
2018-11-02 14:14:58
1
Сніданок з Едемом
@Андрій Сидорець ага
Відповісти
2018-11-02 14:16:06
Подобається
Інші вірші поета
Люстерце у серці Нізвідки в нікуди Доля в монеті: чи "Орел" полетить? "Бути чи не бути..."
Інші поети
kamilionus_
@kamilionus_
dila mayne
@fuckmeziam
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1252
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3849