Напишу...
Андрій Сидорець
Напишу я вірш про море, Про черепашку, сонце, пляж, Яке життя було б без горя, Яким світлим був пейзаж. Напишу про ліс осінній, Про джерело з-під камінця. І про розвалені будівлі, Про початок без кінця... Напишу про браму часу, Про пелену століть над нами. Про материнські карі очі, І про війну між ворогами...
2018-11-02 14:07:15
14
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Сніданок з Едемом
@Андрій Сидорець вже сумно (
Відповісти
2018-11-02 14:13:33
Подобається
Андрій Сидорець
@Сніданок з Едемом шото я перестарався з негативом😅
Відповісти
2018-11-02 14:14:58
1
Сніданок з Едемом
@Андрій Сидорець ага
Відповісти
2018-11-02 14:16:06
Подобається
Інші вірші поета
Оптимізм Не грайтесь, люди, з сьомою печаттю Сповідь почуттів Люстерце у серці
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Ruslana
@rock_ksolana
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3401
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1799