Нізвідки в нікуди
Ти чуєш крики ці жіночі, Ти бачиш акушерські карі очі. Це початок твій, це путь нізвідки, І дуже часто веде він в нікуди .. Це лиш твоя гра на сцені цій життя, Тут має роль лише твоя Душа. І після акту кожного із залу чути "Досить на сцені тобі бути" Спробуй роздивитись цю особу, Та нічого не побачиш там, крім злоби. Хоча, а що ще має лишитись від душі, Хазяїном котрої одразу є всі ми?
2018-10-13 19:06:57
8
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1813
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1515