Янголи в білих халатах.
Під враженням від автора https://surgebook.com/ratel ____________________________ Соловей, що десь літає, Він чує нас і в темнім гаї. Прилетить, щось прошепоче, Й нашу душу залоскоче... Він приніс нам звістку неприємну, Про те, що друга в нас не стало ще з того моменту... Він нагло, без тями і скорботи, Додав медикам ще більше роботи. Вони трудилися, зливали й кров, і піт, Вони боролись за життя людей навіть крізь Смерті гніт! Та, не у всіх знов серце битись стало, Й охороняли вони янголами нас(хоч їх і небагато). То хто ж ці янголи в білих халатах? Хто з Сотнею стоють в медичних палатах.
2018-10-11 14:14:10
8
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3023
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3609