Янголи в білих халатах.
Під враженням від автора https://surgebook.com/ratel ____________________________ Соловей, що десь літає, Він чує нас і в темнім гаї. Прилетить, щось прошепоче, Й нашу душу залоскоче... Він приніс нам звістку неприємну, Про те, що друга в нас не стало ще з того моменту... Він нагло, без тями і скорботи, Додав медикам ще більше роботи. Вони трудилися, зливали й кров, і піт, Вони боролись за життя людей навіть крізь Смерті гніт! Та, не у всіх знов серце битись стало, Й охороняли вони янголами нас(хоч їх і небагато). То хто ж ці янголи в білих халатах? Хто з Сотнею стоють в медичних палатах.
2018-10-11 14:14:10
8
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3260
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2258