Глава 2
Я звеліла Алексу зупинити машину і сказала, що далі піду сама. Я відійшла на безпечну відстань, щоб водій мене не бачив. Ну не цікаво мені заходити в ресторан через центральний вхід. Заходити через чорний вхід значно веселіше. Не встигла я переступити поріг, як до мене одразу підійшов якийсь хлопець.
- Ось ти де! Скільки можна чекати? Шеф, я знайшов новеньку. - остання репліка адресувалася вже не мені. - Тебе як звати?
- Ніка. - представилася я.
- Гарне ім'я. Я Сашко. Ходімо покажу тобі твоє робоче місце.
Хлопець взяв мене за руку і повів у якесь приміщення. Судячи по запаху це була кухня.
- Сьогодні в нас дуже почесні гості, наші VIP клієнти. Графиня Барнет буде святкувати свій день народження. - хлопець продовжував розповідати.
Я вирішила його не слухати і роздивлялася новий для мене інтер'єр. Вдома наша кухня була значно більшою і сучаснішою. Бабуся не дозволяла мені довго там знаходятися. Ну не личить така поведінка онуці графа. А хлопець тим часом продовжував :
- Ми прийшли. Це твоє робоче місце. Оскільки ти новенька нічого складного готувати не будеш. Тобі потрібно просто зробити канапе.
- Якби я ще вміла це готувати. - відповіла я.
- Це твоє перше місце праці? - спитав хлопець.
Я ствердно кивнула головою.
- Отже, будемо вчитися. Отже, береш це, мастиш цим і кладеш зверху оце. - Сашко продовжував говорити і одночасно показував - Все зрозуміла?
- Так. - відповіла я і одразу взялася за роботу.
Береш це, мастиш цим і кладеш зверху оце. Береш це, мастиш цим і кладеш зверху оце. В мене все виходило, поки не задзвонив телефон. На екрані висвітилося слово : бабуся. Я вирішила не брати слухавку і продовжила готувати. Береш це, мастиш цим і кладеш зверху оце.
- Ось ти де! Скільки можна чекати? Шеф, я знайшов новеньку. - остання репліка адресувалася вже не мені. - Тебе як звати?
- Ніка. - представилася я.
- Гарне ім'я. Я Сашко. Ходімо покажу тобі твоє робоче місце.
Хлопець взяв мене за руку і повів у якесь приміщення. Судячи по запаху це була кухня.
- Сьогодні в нас дуже почесні гості, наші VIP клієнти. Графиня Барнет буде святкувати свій день народження. - хлопець продовжував розповідати.
Я вирішила його не слухати і роздивлялася новий для мене інтер'єр. Вдома наша кухня була значно більшою і сучаснішою. Бабуся не дозволяла мені довго там знаходятися. Ну не личить така поведінка онуці графа. А хлопець тим часом продовжував :
- Ми прийшли. Це твоє робоче місце. Оскільки ти новенька нічого складного готувати не будеш. Тобі потрібно просто зробити канапе.
- Якби я ще вміла це готувати. - відповіла я.
- Це твоє перше місце праці? - спитав хлопець.
Я ствердно кивнула головою.
- Отже, будемо вчитися. Отже, береш це, мастиш цим і кладеш зверху оце. - Сашко продовжував говорити і одночасно показував - Все зрозуміла?
- Так. - відповіла я і одразу взялася за роботу.
Береш це, мастиш цим і кладеш зверху оце. Береш це, мастиш цим і кладеш зверху оце. В мене все виходило, поки не задзвонив телефон. На екрані висвітилося слово : бабуся. Я вирішила не брати слухавку і продовжила готувати. Береш це, мастиш цим і кладеш зверху оце.
Коментарі