Глава 4
Ми з бабусею увійшли в зал. Я хотіла йти у вбиральню, щоб пепеодягнутися там, але бабуся повела мене нагору у кімнати власника ресторану. Піднявшись нагору, я навіть не здивувалася, коли побачила своє плаття і сотню слуг в додаток. Мене вже чекали візажист, перукар і майстер манікюру. Куди ж без нього? Коли ми увійшли в приміщення вони одразу встали і взялися за роботу. Мене переодягнули у темно-фіолетове плаття з блискітками, зробили макіяж, манікюр і завили локони. Мій образ доповнили кольє, браслет, персні і діадема. Коли я підійшла до дзеркала, то не змогла впізнати себе. Так от, тепер мені справді було соромно, бо з дзеркала на мене дивилася фарфорова лялька. Мені не вистачало лише кришталевих туфельок. Коли бабуся вийняла з коробки пару туфель я одразу пошкодувала про свої слова. Туфлі були в тон платтю і на високих підборах.
- Принцеса. - в захопленні сказала бабуся Марта.
Я її захоплення не розділяла. Залишилось якимось чином спуститися сходами до гостей у цих туфлях. Якщо вже я сьогодні в ролі Попелюшки, то де моя фея, яка мені зараз так потрібна? Здається, доведеться обійтися без неї. Побажайте мені успіху, бо він тепер точно знадобиться.
- Принцеса. - в захопленні сказала бабуся Марта.
Я її захоплення не розділяла. Залишилось якимось чином спуститися сходами до гостей у цих туфлях. Якщо вже я сьогодні в ролі Попелюшки, то де моя фея, яка мені зараз так потрібна? Здається, доведеться обійтися без неї. Побажайте мені успіху, бо він тепер точно знадобиться.
Коментарі