Казкова елегія
Я нанизую зорі на нитку сріблясту печалі, Павутиння життя, вкрите росами, впаде до ніг, Та мені вже добряче набридли оті карнавали, Синя птаха крилом все нестиме в омріяний гріх. Я збираю хмарки у рядочки розмашистих літер І краплинки дощу будуть крапками, мабуть, в кінці Свій нашіптує ритм і куйовдить листи мої вітер, Кольорову веселку малюють брати-олівці. Я мереживом снігу покрию своє творіння І ранковий туман сивим маревом ляже на нім Та нарешті тепер вже очиститься моє сумління Коли новий прибулець заходить в старенький дім.
2018-12-27 04:26:09
1
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2235
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3860