Небо впало на голову...

Кароліна Дар

Небо впало на голову... Боляче... Безпощадно... Розлетілось на друзки і розвіявся щастя дим... Повіває лиш холодом, Я тепер безпорадна. Це глухий долі вирок і ти таки був не тим. Наше щастя оманливе... Зоряне... чи веселкове... Чи тверде, наче кремінь... чи крихке, як кришталь... Доля дуже ощадливо, Та вже й не так загадково Витягає з шухляди улюблену чорну вуаль... Небо впало на голову, Не боляче і не вдарило! Від знайомих мостів залишається тільки дим... Розгаряченим оловом, Спогадом... Маревом... Вітер в тіло сніжинки... а ти таки був не тим...

2019-01-02 08:11:01

Інші вірші поета

Розмови за чашкою чаю ВІД СЕБЕ ВТЕКТИ НЕ МОЖНА Просто поряд будь Роздоріжжя

Інші поети

_Юпитер_

@_Cuddlies_

Shimmer Shim

@Shimmer

GannMorgana

@GannMorgana

Схожі вірші

Всі

Крапка

Ай

Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.

3320

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3857