Скажи...
Я вже не поруч, так життя розставило
І смуток тихо здавлює, мов обручем,
Я лиш спитаю, хоч порушу правило
Скажи, мій друже, а тобі не боляче?...
Нема образ, забула все давно уже,
Ти, мабуть, знову в натовпі крокуєш сам
У тому світі, де усе таке чуже,
Скажи лиш, друже, а тобі не важко там?...
Мине ще час й свідомість всю покриє сніг,
Будь обережний там серед своїх боїв,
В моїх думках, мій друже, ти всіх переміг,
Лише скажи ти не голодний, ти поїв?...
Тут вітряно, у листі все осінньому,
Захоплює в свої обійми голову,
А ти десь там, у небокраї синьому,
Скажи, мій друже, а тобі не холодно?...
Засвітить сонце радісно-оманливе,
Віддасть усе холодним крижаним дощам,
Блокнот сміється лагідно-образливо,
Скажи, мій друже, а тобі хоч добре там?
Нехай зігріють в далині тебе вірші,
Я надішлю привіт лиш ніжно-сонячний,
Сюди вкладаю ще частиночку душі,
Скажи ти хоч щось згадуєш, не боляче?..
Останні я зроблю ще рухи ручкою,
Вкладу сюди іще лише одне слівце
І раптом думка стрімко стала рвучкою,
Скажи, мій друже, ти хоча б читаєш це?...
2018-12-27 08:55:53
5
0