Тому, хто перед сном читає вірші
Тому, хто перед сном читає вірші Так, друже, я тобі пишу листа Коли давно поснули вже міста І зорі в небі світять яскравіше. Ти бачиш сяйво цих високих ліхтарів? Вони привітно нам у вікна заглядають, Підморгують грайливо і чекають Коли я допишу оцих рядків. А в мене зараз власний монолог І слухачі тут темрява і тиша, А, може, за вікном блукає миша І ми почнемо з нею діалог. Приєднуйся, читай мої рядки, А я на кухню, зроблю трохи чаю І піду спати тільки дочитаю Та вимкну світло порухом руки. Чомусь виходить знову "Колискова" Таке життя і так впливає ніч, Що тіні розкидала навсібіч І бігає в кімнаті загадково. Добраніч всім, хто ще читає вірші, Солодких і смачних Вам, друзі, снів Й тому, хто ще при світлі ліхтарів Сидить із віршами на самоті у тиші...
2018-12-29 09:02:23
6
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2531
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3008