А ти все йдеш
Проходять люди, навіть не вітаючись Знайомі лиця, долі, спільні спогади, Та в голові усе переплітаючи Тебе на мить торкаються хоч поглядом. Життя біжить, летить, шляху нема, Назад не підеш як би не хотілося, Маячить спереду лиш сніг й зима, Хоч серце літом ще не відігрілося. Закрутить листя, вітром в даль пожбурене, Він не спитає чи воно нажилося І далі крутиться сумне й таке зажурене, Лиш біля ніг на мить чомусь спинилося. З вікон кав'ярень тихо заглядаючи Аж в саму душу мовчки, рідним спогадом, А ти все йдеш надворі, лиш чекаючи, Того одного, хто зігріє поглядом...
2019-01-02 08:14:42
10
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2524
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2645