А ти все йдеш

Кароліна Дар

Проходять люди, навіть не вітаючись Знайомі лиця, долі, спільні спогади, Та в голові усе переплітаючи Тебе на мить торкаються хоч поглядом. Життя біжить, летить, шляху нема, Назад не підеш як би не хотілося, Маячить спереду лиш сніг й зима, Хоч серце літом ще не відігрілося. Закрутить листя, вітром в даль пожбурене, Він не спитає чи воно нажилося І далі крутиться сумне й таке зажурене, Лиш біля ніг на мить чомусь спинилося. З вікон кав'ярень тихо заглядаючи Аж в саму душу мовчки, рідним спогадом, А ти все йдеш надворі, лиш чекаючи, Того одного, хто зігріє поглядом...

2019-01-02 08:14:42

Інші вірші поета

Розмови за чашкою чаю Зоряний вірш Небо впало на голову... ВІД СЕБЕ ВТЕКТИ НЕ МОЖНА

Інші поети

Роберт Муншфэ

@Robert_Munschfer

Nala

@anuton

Линда Портман

@linda_portman

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16751

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3456