А ти все йдеш
Проходять люди, навіть не вітаючись
Знайомі лиця, долі, спільні спогади,
Та в голові усе переплітаючи
Тебе на мить торкаються хоч поглядом.
Життя біжить, летить, шляху нема,
Назад не підеш як би не хотілося,
Маячить спереду лиш сніг й зима,
Хоч серце літом ще не відігрілося.
Закрутить листя, вітром в даль пожбурене,
Він не спитає чи воно нажилося
І далі крутиться сумне й таке зажурене,
Лиш біля ніг на мить чомусь спинилося.
З вікон кав'ярень тихо заглядаючи
Аж в саму душу мовчки, рідним спогадом,
А ти все йдеш надворі, лиш чекаючи,
Того одного, хто зігріє поглядом...
2019-01-02 08:14:42
10
0