Холод

Божевільний

Я дивлюсь як замерзає земля як охоплює її холодна війна не має вона ні меж, ні кордонів усі відчують жахливі ці кроки. Сильний вітер починає по світу ходити про ту біль та скорботу страшно говорити дощ капає-капає все більше і більше а людям із-за холоду все гірше і гірше. Та коли в цьому світі знову тепло повернеться коли теплота від свого сну проснеться коли страждання ми зможем забути та у мирі побути.

2018-11-16 13:51:24

Інші вірші поета

Човен І знову загадки... Посиди ще... Таємниця за таємницею...

Інші поети

Elly Elly

@loosenoose

Vorozhka

@Vorozhka

Володя Винтоняк

@volodya_vintonyak

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5127

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

5012