Холод
Божевільний
Я дивлюсь як замерзає земля як охоплює її холодна війна не має вона ні меж, ні кордонів усі відчують жахливі ці кроки. Сильний вітер починає по світу ходити про ту біль та скорботу страшно говорити дощ капає-капає все більше і більше а людям із-за холоду все гірше і гірше. Та коли в цьому світі знову тепло повернеться коли теплота від свого сну проснеться коли страждання ми зможем забути та у мирі побути.
2018-11-16 13:51:24
6
0
Інші вірші поета
Життя надто круте... Море Минуле і майбутнє... Де твоя молодість?
Інші поети
Ark K.G.
@ArkCrimson
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2427
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12237