Холод
Божевільний
Я дивлюсь як замерзає земля як охоплює її холодна війна не має вона ні меж, ні кордонів усі відчують жахливі ці кроки. Сильний вітер починає по світу ходити про ту біль та скорботу страшно говорити дощ капає-капає все більше і більше а людям із-за холоду все гірше і гірше. Та коли в цьому світі знову тепло повернеться коли теплота від свого сну проснеться коли страждання ми зможем забути та у мирі побути.
2018-11-16 13:51:24
6
0
Інші вірші поета
Човен Як важко дивитись... Бий в барабан Котра година?
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2467
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5553