Холод
Я дивлюсь як замерзає земля як охоплює її холодна війна не має вона ні меж, ні кордонів усі відчують жахливі ці кроки. Сильний вітер починає по світу ходити про ту біль та скорботу страшно говорити дощ капає-капає все більше і більше а людям із-за холоду все гірше і гірше. Та коли в цьому світі знову тепло повернеться коли теплота від свого сну проснеться коли страждання ми зможем забути та у мирі побути.
2018-11-16 13:51:24
6
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4609
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4950