Апофеоз війни
Andrii Katiuzhynskyi
(18+)
Кругом убіленії сонцем черепи - насліддя Тимуридів, Від зграй стерв'ятників і круків в небі чорно, Із висушених спекою кісток Смерть склала піраміду, Лунають, наче дзвони, в повітрі страх й прокльони. Бридкий й жахливий апофеоз війни- Найгірша й найбезумніша із кар земних. В гримасі череп щириться, з верхівки котячись на дно - Його колись пробила зброї сталь - Таким страшним й жорстоким є Війни оскал, Хто правий, а хто винний - смерті все одно! А над пустелею розносить вітер мудрості луну: - Дивися на картини класиків, Володар чи Конунг, Перш ніж правиці помахом Ти нову розпочнеш війну! Апофеоз війни - картина намальована російським художником Верещагіним Тимуриди - династія правителів в Азії, заснована Тамерланом, інше ім'я Тимур Ланг - Залізний хромець Щиритися - оскалювати зуби
2021-02-18 06:26:52
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Що правда - те правда!
Відповісти
2021-02-18 07:38:17
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за зауваження!
Відповісти
2021-02-18 08:47:11
Подобається
Інші вірші поета
Вечірня симфонія Прийдуть нові творці, нові пророки Неочікувана зустріч Анні
Інші поети
GannMorgana
@GannMorgana
-Rayures
@Catalina_P
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5654
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9112