Роздум
Andrii Katiuzhynskyi
Води не зачерпнеш в дірявий кошик, Буття не перепишеш, наче зошит. Не відростити зламаної гілки, Не повернути відлетілий спів сопілки. Натішитись не встигнеш водограєм, І згасла зірка знову не засяє... Хай дивиться життя на тебе змієм- Ніколи в ньому не втрачай надії.
2020-09-08 04:29:36
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Velles
Надежда странное чувство. Оно даёт нам силы не опускать руки, но при этом иногда удерживает на месте. Когда надеешься, то ждёшь, а когда ждёшь - отказываешься идти вперёд. Но и без надежды многое теряет смысл. Наверное мудрость это способность различить когда стоит надеятся до последнего, а когда пора отпустить ситуацию.
Відповісти
2020-11-21 20:22:01
Подобається
Інші вірші поета
Дракон Ізмір Мед поезії Засохла абрикоса Вигнанець
Інші поети
ANDROID CHANNEL
@android_channel
Eleanor Rigby
@ouvrir_son_coeur
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3045
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13165