Храм забвіння
Andrii Katiuzhynskyi
Фантазія Там, де ліси закінчуються дикі, Там, де течуть від крові чорні ріки, Де з-під землі юшить рубіновая лава- Існує між світами переправа. Світи поділені вогню стіною, Єднає міст їх кам'яний поміж собою; На протилежнім березі стоїть Забвіння храм, Що здавна прихистком є мріям всім і снам.
2020-10-03 05:26:36
4
0
Інші вірші поета
In memory of Chester Bennington Inscription on a knight's grave Зниклі боги Лягають важко під перо рядочки
Інші поети
Рада
@Rada_
_.scorpion._
@x_scorpio_x
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1673
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
48
11
1408