Храм забвіння
Andrii Katiuzhynskyi
Фантазія Там, де ліси закінчуються дикі, Там, де течуть від крові чорні ріки, Де з-під землі юшить рубіновая лава- Існує між світами переправа. Світи поділені вогню стіною, Єднає міст їх кам'яний поміж собою; На протилежнім березі стоїть Забвіння храм, Що здавна прихистком є мріям всім і снам.
2020-10-03 05:26:36
4
0
Інші вірші поета
Мед поезії Чи скаже хтось? Хлопчик із санчатами Шведські акварелі
Інші поети
MARI
@marsikitsme
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1516
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1670