Заради мрії
Аби хоч раз в житті свободи досягти- Я небесам навіки був би вдячний; І помахом крила в небесну змити синь, Щоб тінь минулого за хвіст вхопить призрачну. Якби хоч раз побачити часи: Героїв, ельфів, воїнів відважних, Густі Норвегії дрімучії ліси, Що давниною сивою так дражнять. Коли б свій вирастити Ігдразіль, Що проростає вгору між світами; Або хоч раз відчуть солодкий біль, Бредучи Толкіна забутими стежками. Як є багато нездійснених мрій, Яких прагматикам ніяк не зрозуміти; Та тільки ж мрія кличе людство в бій, Лише заради мрії - варто жити! Ігдразіль - дерево світів в скандинавській міфології.
2020-09-30 05:05:47
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
можливо, треба подумати-почитати, дякую!
Відповісти
2020-09-30 15:13:22
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
@Andrii Katiuzhynskyi Нех бенже - як пані хце! Думаю смисл Ви зрозумієте правильно!
Відповісти
2020-09-30 15:17:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1108
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4137