Три образи відлюдника
Andrii Katiuzhynskyi
Перший образ відлюдника З моментом кожним я стаю мудріше, Люблю послухать, як співає заметіль, Ціную спокій, ціную тишу, Їх часто так не вистачає у житті. Другий образ відлюдника З моментом кожним я стаю слабкіше, Не ставлю пред собою жодної мети, Хоч дух мій сильний, та тіло ледве дише, З тіней-мережив волів би саван я сплести. Третій образ відлюдника З моментом кожним стаю я спокійніше, Мені, як квітці, на весні не зацвісти. Тож хай Господь мене в час смерті не залишить В полоні пристрасті, в полоні самоти.
2020-12-01 07:10:19
4
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi почему? Если что-то невозможно изменить, то разве плохо смотреть на вещи спокойно и с ноткой философии?
Відповісти
2020-12-01 07:25:21
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Хотя, возможно, Вы правы!
Відповісти
2020-12-01 07:30:40
1
Andrii Katiuzhynskyi
Щаслива, Ви, людина, вмієте цінувати життя!
Відповісти
2020-12-01 08:26:05
Подобається
Інші вірші поета
Глас волаючого у пустелі Зниклі боги Розвалини сільскої школи Про правильну дорогу в житті
Інші поети
William
@_WILLYY_
Mark Barecki
@mark_barecki
رِينبـــو
@RawanEltheni
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5307
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2850