Три образи відлюдника
Перший образ відлюдника З моментом кожним я стаю мудріше, Люблю послухать, як співає заметіль, Ціную спокій, ціную тишу, Їх часто так не вистачає у житті. Другий образ відлюдника З моментом кожним я стаю слабкіше, Не ставлю пред собою жодної мети, Хоч дух мій сильний, та тіло ледве дише, З тіней-мережив волів би саван я сплести. Третій образ відлюдника З моментом кожним стаю я спокійніше, Мені, як квітці, на весні не зацвісти. Тож хай Господь мене в час смерті не залишить В полоні пристрасті, в полоні самоти.
2020-12-01 07:10:19
4
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi почему? Если что-то невозможно изменить, то разве плохо смотреть на вещи спокойно и с ноткой философии?
Відповісти
2020-12-01 07:25:21
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Хотя, возможно, Вы правы!
Відповісти
2020-12-01 07:30:40
1
Andrii Katiuzhynskyi
Щаслива, Ви, людина, вмієте цінувати життя!
Відповісти
2020-12-01 08:26:05
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2490
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1910