Три образи відлюдника
Перший образ відлюдника З моментом кожним я стаю мудріше, Люблю послухать, як співає заметіль, Ціную спокій, ціную тишу, Їх часто так не вистачає у житті. Другий образ відлюдника З моментом кожним я стаю слабкіше, Не ставлю пред собою жодної мети, Хоч дух мій сильний, та тіло ледве дише, З тіней-мережив волів би саван я сплести. Третій образ відлюдника З моментом кожним стаю я спокійніше, Мені, як квітці, на весні не зацвісти. Тож хай Господь мене в час смерті не залишить В полоні пристрасті, в полоні самоти.
2020-12-01 07:10:19
4
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi почему? Если что-то невозможно изменить, то разве плохо смотреть на вещи спокойно и с ноткой философии?
Відповісти
2020-12-01 07:25:21
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Хотя, возможно, Вы правы!
Відповісти
2020-12-01 07:30:40
1
Andrii Katiuzhynskyi
Щаслива, Ви, людина, вмієте цінувати життя!
Відповісти
2020-12-01 08:26:05
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3823
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2853