Скандинавській епос Колись за Сонцем й Місяцем не стежив жоден бог, Тому порядку в русі ті не знали: То одночасно сяяли на небесах удвох, То заходили водночас - і тьма одразу наставала. Було тоді нелегко людові простому: Підуть мисливці полювати - сонце сіло; Вони лягають спати, як прийдуть додому, А сонце знов на небі ясен лик явило. Зібрались боги і тримати стали раду, Про те, що двоє з них небесних тіл повинні керувати ходом; Щоб рух світил на небі привести до ладу, Щоби порядок встановити над небесним зводом. Була присутня поміж них гігантка Ніч - Дружина Делллінга - чорноволоса і похмура, Світанку бог вже їй набрид за декілька тисячоріч; А ще був син їх День - прекрасний й білокурий. Богиня мовила: - Світила згодні ми возити вдвох з молодиком! І стала Ніч возити місяць в колісниці, А син її удень робився сонця візником; Засяє сонце - сходить день, а ніччю в небі виринає місяць. Жив у Мідгарді чоловік, що звався Мундіфальді, Були у нього донька й син, мов альви, статні і красиві; Любив хвалитись той, що діти його яскравіш світил небесних сяють, Назвав він сина Місяцем, а Сонце - дав імення діві. Обрав він доньці чоловіком Глена, що означає - "блиск", І хизуватися на весіллі, встигнувши хильнути: - Моя донька виходить за найкращого - і нам від того зиск! Хоч гідна парою для Одіна самого бути! Сміялася красуня: - За Одіна кривого я б не вийшла! Нехай живе він зі своєю Фрігг старою! - Говорять, аніскільки ти за Фрігг не гірша!- Промовив Місяць-брат: - Бо я посватався би до красуні до такої! Слова - не горобці, летять - немає їм завади - Стемніло у чертозі - щезли брат з сестрою; А опинилися пред Одіна престолом - у Асгарді, Дивився бог на двох незграб і мову вів сам із собою: - Красиві ви і імена батьки вам гідні дали, І справді - не серед людей вам місце! Працюючи - не будете такими ви зухвалими, Тепер - ви сонця й місяця возниці! День й Ніч віддали їм вудила Круговерті, Брат із сестрою стали ходом правити світил ясних; Та не горюють, що лишили землю - бо тепер безсмертні, Сонце проводить у Асгарді ночі, Місяць - дні. Від однієї лиш напасті діти Мундіфальді можуть вмерти: Страшенний вовкулака доганяє Сонця колісницю, А Місяць переслідує на нього схожий перевертень - Залізного вовків тих породила відьма лісу. Пророцтва кажуть: настане згибель дев'яти світів, Коли вовкам удасться проковтнути Сонце й Місяць; Наступить смерть всіх велетнів й богів, Якщо перевертні наздоженуть світил возниць. Одін - бог мудрості Фрігг - богиня шлюбу та сім'ї, дружина Одіна Мідгард - світ людей Асгард - світ, де живуть боги-аси Альви - ельфи Залізний ліс - ліс, в якому живуть перевертні та відьми Чертог - зала