Ловець тіней
Вечірні фарби тишком никнуть, Ліс оточив мисливця сірою стіною... Ти думав, що назавжди тіні зникнуть, Але вони прийшли сьогодні за тобою. Мисливцем став на тіней ти - так доля склалась, Тоді ти був за них сильнішим у стократ; І якщо тінь у світ цей потикалась, Її у Навь ти завжди відправляв назад. Бували тіні, що весь час вертались, І чим примар тих вабив світ людський? Та якщо другий раз та сама тінь траплялась, Її ти знищував - закон мисливський був такий. Серед ловців тіней ти славився умінням, Та зараз - сам став здобиччю чужою... Мисливці знають: коли ти граєш з тінню - То тінь обов'язково прийде за тобою. Навь - потойбічний світ у слов'янській міфології
2021-02-05 19:10:28
4
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi это ваша изюминка🙂
Відповісти
2021-02-05 19:27:24
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Благодарю!
Відповісти
2021-02-05 19:28:20
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, дуже приємно!
Відповісти
2021-02-06 06:42:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1242
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4501