Маорійська легенда про різні кольори шкіри
Давним-давно минули ці події, Їх пам'ятає сонця бог - Те-Ра; Як відбувалися тоді діла земнії, Манангуї згадає - Велетень-гора: В краях благословенних Хаваїки - Далеких предків втраченій землі, Жили чотири племені великі, Життя безбідне і легке вели. Чоловіки ловили звіра, рибу били, Жінки дітей ростили, вогнище стерегли; Плодів росло навколо понад міру, Вожді племен мир й спокій стерегли. Та раз Тавхірі-матеа - бог вітру грізний Приніс нещастя чорні хмари їм; Звір зник і щезла риба в ріках, Родючі землі вкрились попілом густим. Хінеу-о-те-по ще довго пирувала, Несучи смерть і старим, й молодим, В могутніх силу, в мудрих розум забирала, Лилися крові ріки демоном страшним. Один лиш жрець-тохунга запитав Атуа, Володаря Ао-марама - царства світла: - Чому нас, бог великий, кара не минула? Не дай загинути добра і правди дітям! Та відповів жрецю Атуа гнівно: - І про які добро і правду ти речеш?! Випробування перше ж вас змінило дивно - Насиллю, крові, злу немає меж! - Будь справедливим - вів тохунга далі - Їм просто голод очі застеляв, Ще раз їх випробуй, - слова його лунали: - Та так зроби, щоб голод їх не доконав! Погодився Атуа з цим проханням: - Але останнім буде іспит мій - прорік - Хай кожне плем'я йде у землі дальні, Щоби вогонь вражди між вами зник! Якщо всі стріли вразять одного оленя, То між стрілками свара виникне ураз; Тож дам таке народам я знамення, Хай всі почують в племенах наказ: Я на чотири поділю добу частини, І кожне плем'я матиме свій час: День, ніч, схід, захід - відтепер незмінні, І їх чотири кольори розділять вас. Червоний, чорний, жовтий, білий- Тож кожне плем'я колір має свій; Хай пам'ятають люди, як їх розділили, Це їх утримає від братовбивчих війн!.. Чотири племені по світу розбрелися, Та бачать Атуа великий і Те-Ра: Хто із людей як, де і з ким повівся, І чого в світі більше: кривди чи добра. Хінеу-о-те-по - богиня смерті в міфології маорі
2020-09-26 05:54:44
4
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1516
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1417