Маорійська легенда про різні кольори шкіри
Давним-давно минули ці події, Їх пам'ятає сонця бог - Те-Ра; Як відбувалися тоді діла земнії, Манангуї згадає - Велетень-гора: В краях благословенних Хаваїки - Далеких предків втраченій землі, Жили чотири племені великі, Життя безбідне і легке вели. Чоловіки ловили звіра, рибу били, Жінки дітей ростили, вогнище стерегли; Плодів росло навколо понад міру, Вожді племен мир й спокій стерегли. Та раз Тавхірі-матеа - бог вітру грізний Приніс нещастя чорні хмари їм; Звір зник і щезла риба в ріках, Родючі землі вкрились попілом густим. Хінеу-о-те-по ще довго пирувала, Несучи смерть і старим, й молодим, В могутніх силу, в мудрих розум забирала, Лилися крові ріки демоном страшним. Один лиш жрець-тохунга запитав Атуа, Володаря Ао-марама - царства світла: - Чому нас, бог великий, кара не минула? Не дай загинути добра і правди дітям! Та відповів жрецю Атуа гнівно: - І про які добро і правду ти речеш?! Випробування перше ж вас змінило дивно - Насиллю, крові, злу немає меж! - Будь справедливим - вів тохунга далі - Їм просто голод очі застеляв, Ще раз їх випробуй, - слова його лунали: - Та так зроби, щоб голод їх не доконав! Погодився Атуа з цим проханням: - Але останнім буде іспит мій - прорік - Хай кожне плем'я йде у землі дальні, Щоби вогонь вражди між вами зник! Якщо всі стріли вразять одного оленя, То між стрілками свара виникне ураз; Тож дам таке народам я знамення, Хай всі почують в племенах наказ: Я на чотири поділю добу частини, І кожне плем'я матиме свій час: День, ніч, схід, захід - відтепер незмінні, І їх чотири кольори розділять вас. Червоний, чорний, жовтий, білий- Тож кожне плем'я колір має свій; Хай пам'ятають люди, як їх розділили, Це їх утримає від братовбивчих війн!.. Чотири племені по світу розбрелися, Та бачать Атуа великий і Те-Ра: Хто із людей як, де і з ким повівся, І чого в світі більше: кривди чи добра. Хінеу-о-те-по - богиня смерті в міфології маорі
2020-09-26 05:54:44
4
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2619
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12139