Маорійська легенда про різні кольори шкіри
Давним-давно минули ці події, Їх пам'ятає сонця бог - Те-Ра; Як відбувалися тоді діла земнії, Манангуї згадає - Велетень-гора: В краях благословенних Хаваїки - Далеких предків втраченій землі, Жили чотири племені великі, Життя безбідне і легке вели. Чоловіки ловили звіра, рибу били, Жінки дітей ростили, вогнище стерегли; Плодів росло навколо понад міру, Вожді племен мир й спокій стерегли. Та раз Тавхірі-матеа - бог вітру грізний Приніс нещастя чорні хмари їм; Звір зник і щезла риба в ріках, Родючі землі вкрились попілом густим. Хінеу-о-те-по ще довго пирувала, Несучи смерть і старим, й молодим, В могутніх силу, в мудрих розум забирала, Лилися крові ріки демоном страшним. Один лиш жрець-тохунга запитав Атуа, Володаря Ао-марама - царства світла: - Чому нас, бог великий, кара не минула? Не дай загинути добра і правди дітям! Та відповів жрецю Атуа гнівно: - І про які добро і правду ти речеш?! Випробування перше ж вас змінило дивно - Насиллю, крові, злу немає меж! - Будь справедливим - вів тохунга далі - Їм просто голод очі застеляв, Ще раз їх випробуй, - слова його лунали: - Та так зроби, щоб голод їх не доконав! Погодився Атуа з цим проханням: - Але останнім буде іспит мій - прорік - Хай кожне плем'я йде у землі дальні, Щоби вогонь вражди між вами зник! Якщо всі стріли вразять одного оленя, То між стрілками свара виникне ураз; Тож дам таке народам я знамення, Хай всі почують в племенах наказ: Я на чотири поділю добу частини, І кожне плем'я матиме свій час: День, ніч, схід, захід - відтепер незмінні, І їх чотири кольори розділять вас. Червоний, чорний, жовтий, білий- Тож кожне плем'я колір має свій; Хай пам'ятають люди, як їх розділили, Це їх утримає від братовбивчих війн!.. Чотири племені по світу розбрелися, Та бачать Атуа великий і Те-Ра: Хто із людей як, де і з ким повівся, І чого в світі більше: кривди чи добра. Хінеу-о-те-по - богиня смерті в міфології маорі
2020-09-26 05:54:44
4
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1303
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1356