Вечір навесні
Блакитне небо бірюзою відливає, Червоний сонця диск розпечений дотлів; Хрущі між вербами у доганялки грають, І соловей почав свій неповторний спів. Вруніють верби, клени і тополі - Ніжно-зеленим кольором милують око; Маленькі козенята стрибають - радіють волі, Несе подрузі здобич бусел довгоногий. Снагу природа життєдайну п'є весною: Все прагне ввись піднятись, прорости - Набратись сили до приходу влади зною, Що незабаром вкриє шаром все товстим. Вруніти - зеленіти Бусел - діал., лелека
2020-10-20 05:32:33
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за коментар!
Відповісти
2020-10-20 05:49:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2459
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1317