Вечір навесні
Блакитне небо бірюзою відливає, Червоний сонця диск розпечений дотлів; Хрущі між вербами у доганялки грають, І соловей почав свій неповторний спів. Вруніють верби, клени і тополі - Ніжно-зеленим кольором милують око; Маленькі козенята стрибають - радіють волі, Несе подрузі здобич бусел довгоногий. Снагу природа життєдайну п'є весною: Все прагне ввись піднятись, прорости - Набратись сили до приходу влади зною, Що незабаром вкриє шаром все товстим. Вруніти - зеленіти Бусел - діал., лелека
2020-10-20 05:32:33
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за коментар!
Відповісти
2020-10-20 05:49:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2042
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2468