Небесний малюнок
Andrii Katiuzhynskyi
На синім, на блакитнім полотні З рожевих, білих, багряних, жовтих фарб Господь майстерним розчерком пера Малює візерунки неземні. Й нездатний я - людина смертна Малюнки трактувати ці і письмена, Милуюсь тільки - от так дивина: Зенітних акварелей гра на небесах поверхні.
2020-10-13 04:51:09
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, якщо Він даватиме наснаги, то так обов'язково і буде!
Відповісти
2020-10-13 05:21:43
Подобається
Інші вірші поета
If soul is eternal... Мисливець-час Шведські акварелі На світі сім багато є чому повчитись
Інші поети
s
@enspiras
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1996
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2286