Небесний малюнок
На синім, на блакитнім полотні З рожевих, білих, багряних, жовтих фарб Господь майстерним розчерком пера Малює візерунки неземні. Й нездатний я - людина смертна Малюнки трактувати ці і письмена, Милуюсь тільки - от так дивина: Зенітних акварелей гра на небесах поверхні.
2020-10-13 04:51:09
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, якщо Він даватиме наснаги, то так обов'язково і буде!
Відповісти
2020-10-13 05:21:43
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2527
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2568