Некласичний сонет
Десь в лісі пташка заспіває - І смуток втопить річки течія; Знов несподівано лице твоє згадаю, І все вернеться на круги своя. Твій образ світлий і жаданий При спогаді не принесе вже біль, І хоч для мене - він гість незваний, Та не віддам його я на поталу Літі злій. Я не прошу тебе у мріях прилітати, Та дивним чином, мов по вигадці чиїй, Коли сумую чи лягаю спати - Ти виникаєш в пам'яті моїй. Минає, плине швидко Час, Але любов не завжди відпускає нас. Літа - ріка забвіння в грецькій міфології.
2020-11-11 06:34:39
9
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Andrii Katiuzhynskyi
@Veil Дуже дякую Вам, це завжди приємно, коли комусь подобаються написані тобою вірші!
Відповісти
2020-11-11 10:41:30
1
Andrii Katiuzhynskyi
Літа, російською Лета - ріка забвіння в грецькій міфології, пояснення допишу
Відповісти
2020-11-11 14:17:29
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Є такий вираз: канути в Літу - щезнути, стати забутим
Відповісти
2020-11-11 14:20:35
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1514
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3651