Полотно зими
Andrii Katiuzhynskyi
Комахи білі, гнані вітром, Всипають крейдою суху траву торішню; Сніжинки-мухи тчуть нитки з повітря, Встеляють землю полотном цнотливо-білосніжним. А зранку на фоні білім з'являться малюнки: Крил розчерки пташиних, відбитки лап звіриних, Лишать митці природи нерозпізнані візерунки, Започаткують новий напрям - примітивізм тваринний. Примітивізм - напрямок у образотворчому мистецтві та скульптурі
2021-02-13 05:40:59
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Velles
Как актуально. Вчера плюс восемь, а сегодня всё в снегу... и на нём примитивизм тварынный😀
Відповісти
2021-02-13 06:23:35
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Да это точно, заметает все что можно!
Відповісти
2021-02-13 06:32:19
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2021-02-13 06:32:38
Подобається
Інші вірші поета
Нічне місто Людина в чорному Дідове село Загибель сталкера
Інші поети
Де Лайт
@fosfadok
Lacey Nicole
@lacey_nicole
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1447
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1716