Про гординю та гордість
Andrii Katiuzhynskyi
Гординя - гріх великий для людини, Не одному вона життя зуміла зіпсувати; Та гордість теж у тебе буть якась повинна - Не дозволяй об себе ноги витирати.
10.02.2021
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, колись я написав невеличкий цикл рубаї, мабуть, підсвідомо наслідуючи Омара Хайама
Відповісти
10.02.2021, 08:14
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за відгук!
Відповісти
10.02.2021, 14:15
Подобається
Інші вірші поета
A Havaiian legend about a red flower Облітаюче дерево Ніхто не зна людської сили меж Мисливець-час
Інші поети
Ruslana
@rock_ksolana
Серафім
@_Seraphim_
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4062
Без вагань
МОРГАН РЕЙ
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
59
3
8663