Про гординю та гордість
Andrii Katiuzhynskyi
Гординя - гріх великий для людини, Не одному вона життя зуміла зіпсувати; Та гордість теж у тебе буть якась повинна - Не дозволяй об себе ноги витирати.
2021-02-10 06:23:55
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, колись я написав невеличкий цикл рубаї, мабуть, підсвідомо наслідуючи Омара Хайама
Відповісти
2021-02-10 08:14:18
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за відгук!
Відповісти
2021-02-10 14:15:54
Подобається
Інші вірші поета
Храм забвіння Пасажирка вагону#2 Зима свою явила першу силу Неочікувана зустріч
Інші поети
Lady K.I.M
@lady_KIM
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2576
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1744