Про гординю та гордість
Andrii Katiuzhynskyi
Гординя - гріх великий для людини, Не одному вона життя зуміла зіпсувати; Та гордість теж у тебе буть якась повинна - Не дозволяй об себе ноги витирати.
2021-02-10 06:23:55
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, колись я написав невеличкий цикл рубаї, мабуть, підсвідомо наслідуючи Омара Хайама
Відповісти
2021-02-10 08:14:18
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за відгук!
Відповісти
2021-02-10 14:15:54
Подобається
Інші вірші поета
Кібернетичне безумство Невідправлений лист Митцеві Я сонця роздивлявся схід над лукою
Інші поети
Псина
@darth_silence
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2029
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2490