Розповідь дощу
Andrii Katiuzhynskyi
Сховавшись на горищі-сіновалі, Я слухав шепіт лагідний дощу; Він то стихав, то мов невтримная навала, Все заливав й періщив досхочу. В тім шепотінні: то гучнім, то соннім, Я чув зірок розмови, шелест трав, Клекіт течій морських на дні безодні, Паромів скрип під час річкових переправ. Ці краплі довго ще розповідали: Про світ земний і хід галактик безупинний, Про часу плин, про ріст кристалів, Про те, що я є Всесвіту частина.
2020-10-28 05:52:32
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже дякую!
Відповісти
2020-10-28 05:58:45
Подобається
Інші вірші поета
Про мудрість і істину Суботній вечір в Хелнесі Турбує нас: що ми по собі лишим Ботхісатва
Інші поети
dog 007
@dog_007
Wanter
@chees
MARI
@marsikitsme
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1574
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3651