Жорна бога
Здається, часом чуєш скрип якійсь невпинний, "Скрипить" у просторі, неначе віз, невгавний звук сторонній; І до тебе урешті решт приходить розуміння - Як поступово, та напрочуд впевнено, Господні мелють жорна. Життя швиденько промайне - за все надійде плата, Колись величне все - теж перетвориться на порох; І пил віків для чогось стане знов субстратом, Перемоловши нове Щось, залишать жорна Часу рештків ворох. І якщо все в бутті - як на полотнах Босха або Мунка - То я волів би бути борошном найвищого ґатунку. Босх - нідерландський художник 16 сторіччя Мунк - норвезький художник 19-20сторіч
2021-03-17 04:50:07
7
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3366
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2776