Жорна бога
Здається, часом чуєш скрип якійсь невпинний, "Скрипить" у просторі, неначе віз, невгавний звук сторонній; І до тебе урешті решт приходить розуміння - Як поступово, та напрочуд впевнено, Господні мелють жорна. Життя швиденько промайне - за все надійде плата, Колись величне все - теж перетвориться на порох; І пил віків для чогось стане знов субстратом, Перемоловши нове Щось, залишать жорна Часу рештків ворох. І якщо все в бутті - як на полотнах Босха або Мунка - То я волів би бути борошном найвищого ґатунку. Босх - нідерландський художник 16 сторіччя Мунк - норвезький художник 19-20сторіч
2021-03-17 04:50:07
7
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4546
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2438