Жорна бога
Andrii Katiuzhynskyi
Здається, часом чуєш скрип якійсь невпинний, "Скрипить" у просторі, неначе віз, невгавний звук сторонній; І до тебе урешті решт приходить розуміння - Як поступово, та напрочуд впевнено, Господні мелють жорна. Життя швиденько промайне - за все надійде плата, Колись величне все - теж перетвориться на порох; І пил віків для чогось стане знов субстратом, Перемоловши нове Щось, залишать жорна Часу рештків ворох. І якщо все в бутті - як на полотнах Босха або Мунка - То я волів би бути борошном найвищого ґатунку. Босх - нідерландський художник 16 сторіччя Мунк - норвезький художник 19-20сторіч
2021-03-17 04:50:07
7
0
Інші вірші поета
Стоїчний вірш Перед походом Турбує нас: що ми по собі лишим Зимова прогулянка
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3879
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10905