Що відчуває вільна в небі птиця?
Що відчуває вільна в небі птиця, І що деревам у зимову пору сниться? Чому ріка назад не завертає, І чом мала зернина в колос проростає? Як час в світах суміжних плине, Як знає шлях міграції тварина? Чом підсвідомість сни істотам дарить, І чому смертні все безсмертям марять? В людей питання ці щоразу виникають, Та Космос береже багато таїн; Тисячоліть уже чимало пронеслося, Завісу ж мудрості підняти ледь вдалося. Все менше плям здавалося б у світі білих, Але чим більше знаємо - тим менше зрозуміло; Цікавість нас гризе питливим змієм, Та знань сакральних Деміург нам не відкриє. Всьому у Всесвіті свій час, своя година, Великі на людей чекають зміни; Та вірю я, що тільки злеє серце З Розумним, Добрим, Вічним розминеться!
2020-09-27 06:26:27
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую дуже, виправив.
Відповісти
2020-09-27 13:13:39
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1692
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4841