Весняний етюд
Andrii Katiuzhynskyi
Вже лід давно на ріках скрес, І сніг просів під гнітом, Мороз колючий раптом щез; Промінням сонця ліс умитий. Перші проталини весни В крижаних латах сяють, Весняні ранні гожі дні Всіх щастям напувають. І кожна гілка вирізня Весни ходу легкую; І синій пролісок й старий вербняк Прихід її нотують.
2020-10-06 04:40:10
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже добре, що є кому це оцінити, Ваші відгуки надихають писати!
Відповісти
2020-10-06 09:38:29
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, сподіваюсь - писатиму так й далі!
Відповісти
2020-10-06 09:44:42
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже дякую!
Відповісти
2020-10-06 10:28:54
Подобається
Інші вірші поета
Ошигамі Нас розділяє відстань поїздами... У цього світу тільки два лиця Вічний плач
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Irynka Ukrainka
@irynkaukrainka
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1271
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
48
11
1434