Весняний етюд
Andrii Katiuzhynskyi
Вже лід давно на ріках скрес, І сніг просів під гнітом, Мороз колючий раптом щез; Промінням сонця ліс умитий. Перші проталини весни В крижаних латах сяють, Весняні ранні гожі дні Всіх щастям напувають. І кожна гілка вирізня Весни ходу легкую; І синій пролісок й старий вербняк Прихід її нотують.
2020-10-06 04:40:10
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже добре, що є кому це оцінити, Ваші відгуки надихають писати!
Відповісти
2020-10-06 09:38:29
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, сподіваюсь - писатиму так й далі!
Відповісти
2020-10-06 09:44:42
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже дякую!
Відповісти
2020-10-06 10:28:54
Подобається
Інші вірші поета
Зима свою явила першу силу Згадка про човен Зниклі боги Пасажирка вагону#2
Інші поети
Angel Angel
@arayhel
GannMorgana
@GannMorgana
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2491
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2522