Toxic relations
Andrii Katiuzhynskyi
Your so-called fellows-friends Try every time to invite you to the party; And all we know - how it ends - You'll burst - if you are not a party hardy. Boys always tell about fishing and football, About drugs, sex, politics - whatever; And who of them can drink more alcohol, Deciding then - who of 'em is most pitiful forever. Girls always talk about frocks, make up, money abuse, Headdresses, new shoes and their crazy pets; They would narrate how their men have stolen their youth, How many lovers they have beside their husbands' back. You look in these philistine eyes - they look down - Nobody understands the links between... These dimwitted burghers have crowned the Clown And there's nothing in those souls within. So when your mates another time Try to invite you to the party - Decide for yourself - if is it worth a dime? And don't come at all or just become a tardy!
2021-05-04 12:18:37
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Destiny Pritchett
Big facts
Відповісти
2021-05-07 23:28:52
1
Інші вірші поета
Астральна подорож Анні Abandoned villages of Galicia Життєвий шлях складним є для людини
Інші поети
Mary Anywhere
@tamdedobre
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1910
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1317