В житті моменти є: коли ми на розпутті
В житті моменти є: коли ми на розпутті, І невідомо - хто наш провідник, Коли піддаємось вселенській смуті, І не рятують віра й Книга книг. Коли витоки істини нам недосяжні, Коли душа не прагне мати крил; А сумніви її гризуть судом присяжних, Під ніж кладуть - на хірургічний стіл. Завжди дійти нам хочеться до суті, Всі суперечності назавжди одмести, Знайти цивілізації забуті, Знання макрокосмічне обрести. Хай людство радує новий світанок, І хай не буде швидкоплинним час; Коли нас вкриє вічності серпанок- Творця лиш велич обігріє нас.
2020-09-12 04:43:12
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, мені дуже приємно
Відповісти
2020-09-22 10:41:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3984
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3651