В житті моменти є: коли ми на розпутті
В житті моменти є: коли ми на розпутті, І невідомо - хто наш провідник, Коли піддаємось вселенській смуті, І не рятують віра й Книга книг. Коли витоки істини нам недосяжні, Коли душа не прагне мати крил; А сумніви її гризуть судом присяжних, Під ніж кладуть - на хірургічний стіл. Завжди дійти нам хочеться до суті, Всі суперечності назавжди одмести, Знайти цивілізації забуті, Знання макрокосмічне обрести. Хай людство радує новий світанок, І хай не буде швидкоплинним час; Коли нас вкриє вічності серпанок- Творця лиш велич обігріє нас.
2020-09-12 04:43:12
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, мені дуже приємно
Відповісти
2020-09-22 10:41:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4314
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2754