В житті моменти є: коли ми на розпутті
В житті моменти є: коли ми на розпутті, І невідомо - хто наш провідник, Коли піддаємось вселенській смуті, І не рятують віра й Книга книг. Коли витоки істини нам недосяжні, Коли душа не прагне мати крил; А сумніви її гризуть судом присяжних, Під ніж кладуть - на хірургічний стіл. Завжди дійти нам хочеться до суті, Всі суперечності назавжди одмести, Знайти цивілізації забуті, Знання макрокосмічне обрести. Хай людство радує новий світанок, І хай не буде швидкоплинним час; Коли нас вкриє вічності серпанок- Творця лиш велич обігріє нас.
2020-09-12 04:43:12
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, мені дуже приємно
Відповісти
2020-09-22 10:41:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1945
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2468